Rusijos smūgiais į Komyšuvachos mokyklą ir slėptuvę žuvo 31 žmogus
Rusijos aviacijos smūgiai 2025 m. lapkričio 2 d.击中 Komyšuvachos mokyklą, kuri buvo naudojama humanitarinės pagalbos dalinimui, o vėliau ir slėptuvę, kur buvo civiliai. Žuvimo skaičius vėliau padidėjo iki 31, penki asmenys buvo sužeisti, o beveik 50 asmenų – dingę. Žuvusiųjų tarpe – keturi policininkai, du geltonosios pagalbos gelbėtojai, vietos savivaldybės darbuotojai ir gyventojai.
Pagrindiniai faktai
- Rusijos pajėgos 2025 m. lapkričio 2 d.击中 Komyšuvachos mokyklą, kur buvo dalijama humanitarinė pagalba, o tada – civilių slėptuvę.
- Žuvusiųjų skaičius padidėjo iki 31; dar 5 asmenys sužeisti, beveik 50 asmenų laikomi dingusiais.
- Žuvusiųjų tarpe buvo 4 policininkai, 2 geltonosios pagalbos gelbėtojai, vietos savivaldybės darbuotojai ir gyventojai.
- Dauguma žuvusiųjų buvo civiliai, atvykę gauti humanitarinės pagalbos ar padedantys jai gavusiems po pirmojo smūgio.
- Komyšuvachos mokykla buvo naudojama kaip atsparumo vieta ir humanitarinės pagalbos centro; vėlesnis smūgis apvėrė civilius, susigrūdusius po žeme.
- Zaporižžias deklaravo 3 dienų gedulą 2025 m. lapkričio 3–5 d.
- Europos Tarybos generalinis sekretorius Alenas Bersešas pavadino smūgį šiurkščiu tarptautinės teisės pažeidimu, o Rusijos FPV dronas Bileńkioje neleido veikti humanitarinės misijos socialiniam autobusui.
Kodėl tai svarbu
Smūgis pakibo į humanitarinės pagalbos dalijimo vietą ir vietos gyventojų naudojamą slėptuvę, kai žmonės ten ieškojo pagalbos ar apsaugos. Tai parodo, kaip pažeidžiami civiliai, humanitarinės pagalbos ir apsaugos objektai Pietų Ukrainoje, kai Rusijos puolimai tęsiasi. Жертв数和 зниклих численні показники змінювалися під час тривалих пошуково-рятувальних робіт, а реакція Європи та Ради Європи включала заклики до відповідальності та відшкодування.
Kas nutiko
Російські війська 2 листопада 2025 року атакували Комишуваху в Запорізькій області щонайменше дев’ятьма ударами, спочатку застосовуючи керовані авіабомби ФАБ-500, а потім ФАБ-3000. Перший авіаудар був спрямований на школу, де щотижня роздавали гуманітарну допомогу місцевим жителям, а повторний — на укриття, де перебували цивільні. Після прямого влучання бетонна конструкція підземного центру обвалилася, виникла пожежа, а пошуково-рятувальні роботи тривали щонайменше другий день.
Початкові повідомлення називали 26 загиблих, згодом число зросло до 29, а пізніше — до 31. Станом на 3 листопада 48 людей вважалися зниклими безвісти, а п’ять перебували під медичним наглядом. Серед загиблих були четверо поліцейських — Михайло Буженко, Микола Баланда, Михайло Романов і Дмитро Бєсєдін — та двоє рятувальників ДСНС, Денис Коноваленко й Олексій Сущевський. Поліцейські допомагали мешканцям перейти до підземної школи, а рятувальники та поліцейські загинули під час повторного удару, намагаючись врятувати людей.
Ввечері 2 листопада в Запорізькій області також атакували приватний житловий будинок, спричинивши пожежу; постраждали 62-річна жінка та 11-річний хлопчик. У Біленькому російський FPV-дрон атакував соціальний автобус гуманітарної місії «Проліска», у якому перебували 23 пасажири та водій. Загинула пасажирка 1952 року народження, водій отримав тяжкі поранення, а двоє пасажирів — поранення.
Kaip apie tai rašo Ukrainos šaltiniai
Українські джерела наголошують на тому, що школа використовувалася для гуманітарної допомоги та захисту цивільних. Вони окремо виділяють загибель поліцейських, рятувальників і працівників місцевого самоврядування, продовження пошуково-рятувальної операції та триденний обласний жалобний період. Українські очільники трактують атаку як напад на цивільних, які зверталися по гуманітарну допомогу, і наголошують на відсутності поступок Росії та необхідності притягнення її до відповідальності.
Kaip apie tai rašo tarptautiniai šaltiniai
Міжнародне висвітлення спочатку зосередилося на масштабі нападу та загиблої школи, шляптuvі та гуманітарному центрі, а згодом — на зростанні числа загиблих до 31. У фокусі також опинилися засудження з боку Ради Європи та її намір використовувати Реєстр збитків, Комісію з розгляду претензій та Спеціальний трибунал для відповідальності й компенсацій.
Kuo skiriasi pranešimai
Джерела різняться щодо кількості застосованих керованих авіабомб: частина повідомлень описує щонайменше дев’ять ударів або дев’ять бомб у повторній атаці, тоді як інше повідомляє про десять ФАБ-3000, спрямованих на школу. Кількість загиблих також змінювалася в часі: спочатку повідомлялося про 26, потім про 29, а згодом про 31 загиблу людину, що пов’язано з продовженням пошуково-рятувальних робіт.
Kontekstas
Школа в Комишувасі використовувалася як центр гуманітарної допомоги та місце стійкості для жителів, які залишилися в селищі. Атака сталася наприкінці обмеженого режиму припинення вогню в Херсонській області, після якого, за повідомленнями, напади в Херсонській області відновилися. Обмежена угода передбачала можливість доставлення гуманітарної допомоги та проведення евакуаційних місій у прифронтових територіях, які контролювала Росія.