Lietuvoje? Lietuvos ne, Ukrainoje spalio mėnesį užfiksuoti 14 laisvės pareiškimo pažeidimų

Kodėl tai svarbu

Egzaminėjimas rodo, kad spalio mėnesį žurnalistų veiklą įtikinėjo tiek Rusijos agresija, tiek vidaus apribojimai. Didžiausia karo nesusijusių pažeidimų kategorija buvo ribojimas naudoti viešą informaciją. Penkių medijų darbuotojų, kurie gynė Ukrainą kare, žūtis ir rusų atakų padaryta žala redakcijoms parodo kasdienį darbo pavojų. Nuo invazijos pradžios žuvus 144 medijų darbuotojams rodo šios grėsmės mastą.

Kas nutiko

Ukrainos Informacijos masės institutas spalio mėnesį užfiksuoti 14 laisvės pareiškimo pažeidimų. Keturi buvo susiję su Rusijos agresija, o dešimt – su apribojimais, kuriuos taikė privačiai asmenys, pareigūnai, teisėsaugos pareigūnai ir valstinių įstaigų administracija. Penki incidentai susiję su viešos informacijos naudojimo ribojimu, trys – su fizine pric̄uodažų grėsme, o du – su jėgos panaudojimu ar laisvo judėjimo apribojimu.

Rusijos atakos pažeidė tris medijų objektus. Spalio 6 dieną filmuotojų grupė „Suspilne Zaporižžia“ Kuschuhume, filmuodama ankstesnių apšaudymų padarinius, sulaukė Rusijos FPV bepilotės skrydmenos atakos: vienas droneas smogė šalia transporto priemonės, o žurnalistai daugiau nei tris valandas negalėjo išvykti. Rusijos balistinės raketės smūgio banga Zakarpattės filialo pastate išmušė langus ir duris. Spalio 19 dieną naktį Rusijos raketų ataka pažeidė laikraščio „Zakon i Biznes“ biurą Kyive: buvo išmušti langai, sunaikotos pertvaros, pažeista įranga ir baldai.

Rusijos bepilotis taip pat užpuolė televizijos kanalo „VIZYT“ pastatą Kremenčiukoje, Poltavos srityje. Užpuolimas sukėlė gaisrą ir didelę žalą; dėl pažeistos įrangos bei infrastruktūros kanal тимчасово призупинив випуск новин, але продовжував мовлення. Septьо працівників «Візит» під час атаки перебували в безпечних місцях, і ніхто не постраждав. Жоден працівник не постраждав і в пошкоджених будівлях «Суспільного Запоріжжя» та «Закон і Бізнес», оскільки на момент атак у приміщеннях нікого не було.

Серед медійників, загиблих під час війни, — ютуб-блогер Кирило Солошенко, який загинув 15 жовтня, колишній телеоператор «ІРТ-Полтава» та «Місто Плюс» Василь Величко, загиблий 16 жовтня, і військовослужбовець, фотограф та відеооператор Володимир Обертас, загиблий у Херсоні 27 жовтня. Обертас супроводжував групу воєнних кореспондентів і паралельно знімав міські вулиці.

Kaip apie tai rašo Ukrainos šaltiniai

Українські джерела зосереджуються на щомісячному моніторингу Інституту масової інформації та розділяють порушення, пов’язані з російською агресією, і внутрішні обмеження медійної діяльності. Особлива увага приділяється загиблим у війні медіапрацівникам, пошкодженню редакцій, а також конкретним формам перешкоджання: вибірковій акредитації, відмовам у наданні документів, погрозам і застосуванню сили. Серед причетних — приватні особи, посадовці, правоохоронці та адміністратори державних установ.

Kaip apie tai rašo tarptautiniai šaltiniai

Англомовний виклад наголошує на місячній кількості порушень свободи слова, їх поділі на пов’язані з війною та не пов’язані з нею, пошкодженні трьох медійних об’єктів і загальній кількості загиблих медійників від початку повномасштабного вторгнення. Також висвітлено операційні наслідки для редакцій: зірване знімання, пошкоджені приміщення й інфраструктура та тимчасове призупинення випуску новин, коли мовлення тривало.

Kontekstas

Інститут масової інформації стежить за порушеннями свободи слова та прав журналістів в Україні. Порушення охоплюють вибіркову акредитацію, недопуск на публічні заходи, відмову надавати документи, погрози, застосування сили та обмеження свободи пересування. Такі випадки зафіксовано в Рівненській, Волинській, Київській, Харківській, Сумській, Хмельницькій, Тернопільській і Кіровоградській областях.