Rusija atnaujina trišalies derybų su Ukraina ir JAV, „NATO“ kompromisai įtraukiami į židinį
Rusija susitarė lapkričio pradžioje atnaujinti techninius trišalies derybus su Ukraina ir JAV, planuojamus Abu Dabyje arba, pagal kai kuriu JAV administracijos šaltinių, Šveicijoje. Diplominiai šaltiniaï ir „NATO“ ekspansiją «korienine» karo priežastimi laikanti Kremliaus pozicija nurodo, kad Maskva gali panaudoti derybas ir platesnį Europos dalyvavimą, siekdama apriboti „NATO“ karinį buvimą. Pirmoji susitikimo sesija, kaip tikima, esminių susitarimų neatneš.
Pagrindiniai faktai
- Rusija susitarė lapkričio pradžioje відновити технические трехсторонние переговоры с Украиной и США.
- Українська та американська сторони просили провести переговори на тиждень раніше 10 листопада.
- Станом на 25 жовтня Москва не підтвердила перенесення зустрічі на тиждень раніше.
- Юрій Ушаков очікує переговорів у десятих числах листопада, в іншому повідомленні — після 4 листопада.
- Дипломатичні джерела допускають, що Москва використає переговори для поступок щодо присутності НАТО.
- Скорочення присутності НАТО до рівня 1997 року могло б означати виведення військ із Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії.
- Уперed negotiations Ukraine wants broader postwar security discussions, while territorial issues remain a leader-level matter.
Kodėl tai svarbu
Trišalio formato atnaujinimas atkuria kanalą diskutuoti Rusijos karą prieš Ukrainą po ilgos pertraukos. Tačiau Maskva gali siekti mainų: savo dalyvavimo derybose mainais panaudoti Europos ir JAV paramą для поступок щодо «НАТО» розширення та присутності. Можливе скорочення військової присутності Альянсу до рівня 1997 року стосується п’яти країн, що мають спільний кордон із Росією. Перша зустріч, імовірно, не принесе прорыву, а предметні домовленості можуть потребувати кількох раундів. Також важливо, чи залишаться переговори зосередженими на Україні, чи розширяться до загальноєвропейської системи безпеки після війни.
Kas nutiko
Росія погодилася на проведення технічних тристоронніх переговорів за участю Росії, України та США в Абу-Дабі наступного місяця після тривалої паузи в переговорах за посередництва Вашингтона. Юрій Ушаков повідомив, що Москва готова відновити переговори у десятих числах листопада, а в іншому повідомленні зазначила — після 4 листопада. Київ і Вашингтон намагалися переконати Росію провести зустріч на тиждень раніше, але станом на вечір 25 жовтня Москва не дала остаточного підтвердження.
Напередодні 20 жовтня в Осло Володимир Зеленський провів переговори зі спецпосланцями США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером та з представниками Європи. Наступного дня, 21 жовтня, Стів Віткофф зустрівся з Володимиром Путіним у Санкт-Петербурзі. Тригодинній зустрічі він запропонував обговорити в Абу-Дабі ширші питання безпеки Європи після завершення війни; європейські та українські посадовці погодилися на таку тематику.
Майк Джонсон повідомив, що США працюють над організацією тристоронніх переговорів, а сторони вже близькі до їх проведення, хоча процес залишається складним. Він також закликав не довіряти Путіну. У Києві не очікують прориву на першій зустрічі; за оцінкою української переговорної команди, для предметних домовленостей знадобиться щонайменше кілька раундів.
Kaip apie tai rašo Ukrainos šaltiniai
Українське бачення наголошує, що повернення Росії до переговорного процесу є щонайменше мінімальним успіхом останніх контактів американських представників із Путіним. Україна хоче перенести розмову з вузьких і нерозв’язних територіальних претензій Москви до ширшої теми майбутньої системи безпеки України та Європи після Донбасу. Зеленський запропонував заморозити бойові дії на нинішній лінії фронту та залишила питання територій «червоною лінією» для рівня лідерів. Українська сторона вважає, що перша зустріч навряд чи принесе прорыв і для укладення предметних домовленостей потрібно кілька раундів.
Kaip apie tai rašo tarptautiniai šaltiniai
Міжнародне трактування зосереджується на відновленні переговорів, посередництві США та ймовірному прагненні Москви використати процес для отримання поступок від «НАТО». Значна увага приділяється можливому скороченню присутності Альянсу до рівня 1997 року, що передбачало б виведення військ із Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії. Путін неодноразово називав розширення «НАТО» однією з «корінних причин» війни. Європейські посадовці не мають наміру поступатися вимогами Москви, позиція яких не змінилася з січня 2022 року. Контекст посилюють повідомлення про зростання російських гібридних атак і провокацій проти європейських країн, що підтримують Україну.
Kuo skiriasi pranešimai
Місце проведення називали Абу-Дабі, однак деякі джерела в уряді США як можливе місце називали також Швейцарію. Щодо дати є розбіжність: Росія пропонувала почати переговори у десятих числах листопада, тоді як в іншому повідомленні зазначала про готовність відновити їх після 4 листопада. Кремль допускає обговорення територіальних компромісів, натомість Україна називає територіальні питання «червоною лінією», яку можна вирішувати лише на рівні лідерів.
Kontekstas
Попередній раунд переговорів у першій половині 2026 року переважно зосереджувався на ідеї демілітаризованої зони на Донбасі, яку сторони називали «Доннілендом». Попередні переговори не призвели до перемир’я: Москва вимагала, щоб Україна віддала частину Донбасу, яку російські війська не захопили. Росія також вимагає передати їй усю Донецьку область, включно з контрольованими Україною територіями.
У січні 2022 року «НАТО» погодився обговорювати занепокоєння Москви, але відхилив вимоги про виведення військ і ядерної зброї з країн колишнього радянського блоку. Фінляндія приєдналася до «НАТО» у 2023 році. Скасування Вашингтоном санкцій на експорт російського палива разом із готовністю обговорити вимоги Путіна, за повідомленнями джерел, могли сприяти згоді Москви відновити переговори.