Norvegijos premjeras paneigė Financial Times aprašymą apie pokalbį su Putinu
Norvegijos premjeras Jonas Gahr Støre paneigė Financial Times teiginį, kad Vladimiras Putinas per beveik visą telefonų pokalbį kalbėjo apie viduramžių slavų istoriją. Jis tvirtino, kad kalbantisie говорили приближно vienodний час, а Путін не домінував розмові. Norveгія попросила Financial Times виправити публікацію або опублікувати спростування, але видання відмовилося.
Pagrindiniai faktai
- 27 жовтня прем'єр Норвегії Йонас Гар Стьоре та президент Фінляндії Олександр Стубб провели телефонну розмову з Володимиром Путіним.
- Розмова тривала приблизно 90 хвилин, частина часу була відведена на переклад.
- За оцінкою Стьоре, час говоріння між учасниками розподілився приблизно порівну, а Путін не домінував розмовою.
- Стьоре і Стубб хотіли обговорити деескалацію, припинення війни Росії проти України, гарантії безпеки для України, захист енергетичної інфраструктури та суден, обмін військовополоненими та європейський канал діалогу.
- За словами Стьоре, Путін попросив можливість викласти власне бачення подій і розповів про період від 2014 року дотепер.
- Норвезька сторона попросила Financial Times виправити публікацію або опублікувати спростування; видання відмовилося.
- Європейська комісія була заздалегідь поінформована про розмову, а Стьоре і Стубб після неї поінформували Володимира Зеленського.
Kodėl tai svarbu
Суперечка стосується суті розмови: чи вона була переважно зосереджена на деескалації та Україні, чи Путін фактично домінував і нав’язував історичний виклад. У центрі увагу залишаються безпосередні пропозиції європейських лідерів, гарантії безпеки для України, захист української інфраструктури та перспективи подальших переговорів за посередництва США.
Kas nutiko
27 жовтня Йонас Гар Стьоре та Олександр Стубб провели з Володимиром Путіним телефонну розмову, яка спочатку планувалася на трохи менше ніж 30 хвилин, але тривала приблизно півтори години. Частина часу була відведена на переклад. Європейські лідери ініціювали розмову як керівники своїх країн, а не від імені Європи, і прагнули обговорити припинення війни, деескалацію, гарантії безпеки для України, припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та суднах, які експортують зерно, можливий обмін військовополоненими та створення європейського каналу діалогу. Вони виклали свої позиції й попросили Путіна відреагувати. За словами Стьоре, Путін попросив можливість викласти власне бачення ситуації і в цьому контексті розповів про події від 2014 року дотепер. Європейська комісія знала про розмову заздалегідь, а після неї Стьоре і Стубб поінформували Володимира Зеленського.
Kaip apie tai rašo Ukrainos šaltiniai
Українські медіа зосереджуються на тому, чи встигли Стьоре і Стубб викласти пропозиції, спрямовані на припинення війни та захист інтересів України. Серед обговорених питань були гарантії безпеки після можливої мирної угоди, захист української енергетичної інфраструктури та суден, що експортують зерно, а також обмін військовополоненими. Окремо підкреслюється значення розмови для наступних переговорів за участю України, Росії та США.
Kaip apie tai rašo tarptautiniai šaltiniai
Міжнародний вимір історії зосереджений на суперечці між Норвегією та Financial Times щодо змісту й балансу телефонної розмови європейських лідерів із Путіним. Версія європейських учасників наголошує на їхніх пропозиціях, відповіді Путіна, приблизно однаковому часі говоріння та використанні перекладача.
Kuo skiriasi pranešimai
Financial Times, посилаючись на три анонімні джерела, повідомила, що Путін присвятив майже весь час розмови викладу середньовічної слов’янської історії та історичних пояснень конфлікту з Україною, а не обговоренню мирного врегулювання. Стьере заперечив це, заявивши, що Путін говорив після того, як учасники виклали свої позиції, що час говоріння був приблизно порівний і що Путін не домінував у розмові. Норвегія попросила виправлення або спростування, але Financial Times відмовилася; тому обидві версії залишаються нерозв’язаними.
Kontekstas
Дзвінок відбувся напередодні запланованих на наступний місяць мирних переговорів за посередництва США. За повідомленнями, розмова стала першим прямим контактом Путіна з європейськими лідерами, які підтримують Україну, після його розмови з Еммануелем Макроном у липні 2025 року. Зеленський після контакту повідомив про відчуття, що Росія серйозно налаштована на зустріч переговорних груп в Абу-Дабі, хоча проведення тристоронньої зустрічі технічних команд на початок листопада залежало від американської сторони.