Rumunijos „Carfil SA“ gamyklos gaisrą susieti su Rusijos vadojama agentūra
Rugsėjį Rumunijos Brašove, netoli gynybos gamyklos „Carfil SA“, kilo gaisras. Rumunijos žvalgyba jį susieto su Rusijos žvalgybos vadojama agentų tinklu, o įtariamaisiais nukentėjusios operacijos dalyviais pavadino vieną Ukrainianos ir du Baltarusijos piliečius. Jų затримали Europos Sąjungoje, kur jie, įtariama, rengė panašius nusikaltimus.
Pagrindiniai faktai
- Rugsėjį Brašove kilo gaisras netoli rumunų gynybos gamyklos „Carfil SA“.
- Rumunijos žvalgyba gaisrą susieto su Rusijos žvalgybos vadojama agentūra.
- Tarp įtariamųjų yra vienas Ukrainos ir du Baltarusijos piliečiai.
- Įtariamieji užtrukti Europos Sąjungoje, kur jie, įtariama, ruošėsi panašiems nusikaltimams.
- Nuo 2022 m. Europoje užfiksuota maždaug 200 su Rusija susijusių diversijų.
- 21 proc. užfiksuotų Europoje diversijų įvyko Lenkijoje; identifikuota daugiau nei 170 jų vykdytojų.
- Verbuvimas dažnai vyksta socialiniuose tinkluose, pokalbių programėse ir darbo ieškančiųjų grupėse.
Kodėl tai svarbu
Pagal apklausų duomenis, Rusijos tarnybos gali ieškoti pažeidžiamų ukrainiečių pabėgėlių ir slaptai juos verbų diversijoms. Užduotys gali laipsniškai pereiti nuo nekalto fotografavimo ar stickers klijavimo prie stebėjimo, materialinės žalos, padėgimo ar sprogdinimo. Tokios operacijos skirtos įbaudyti europiečius, silpinti militarinę paramą Ukrainai ir skatinti antiautietuviškas nuotaikas, o infra struktūros bei gynybos objektams — priversti Europos tarnybas skirti papildomus saugumo resursus.
Kas nutiko
Rugsėjį rumunų mieste Brašove виникo gaisras netoli gynybos gamyklos „Carfil SA“. Pagal Rumunijos žvalgybos висą, požarą сприčino agentų tinklas, kurį kontroliavo Rusijos žvalgybos tarnybos. Tarp trijų įtariamųjų buvo vienas Ukrainos piliečis ir du Baltarusijos piliečiai; jie užtrukti Europos Sąjungoje, kur, įtariama, ruošėsi panašius nusikaltimus.
Ukrainos Служба зовнішньої розвідкиUkraine повідомляє, що Росія використовує українських біженців у своїй гібридній кампанії в Європі. Вербування найчастіше відбувається через соцмережі й месенджери, зокрема в чатах для пошуку роботи, де пропонують легкі заробітки або обіцяють розв'язати фінансові проблеми. Спочатку куратор може давати прості завдання, а згодом — завдання з наглядом, пошкодженням майна, підпалом або підривом. Виконавців зобов'язують фіксувати результати завдань на відео для звітування перед куратором.
За даними Служби зовнішньої розвідки України, з 2022 року в Європі зафіксовано близько 200 диверсій, пов'язаних із Росією. Найбільша частка — 21% — припала на Польщу, де через територію проходить значна частина логістичних маршрутів допомоги Україні. Серед ідентифікованих понад 170 виконавців є й українці. Частина саботажників, за даними розвідки, не усвідомлює, на кого працює, і може не отримувати винагороду, але після злочину їм загрожує затримання та тривале ув'язнення.
Kaip apie tai rašo Ukrainos šaltiniai
Українські джерела наголошують на небезпеці для українських біженців, яких російські спецслужби можуть непомітно вербувати серед людей у складному становищі. Вони пов'язують кампанію із залякуванням європейців, послабленням військової допомоги Україні та спробами розпалювати в Європі антиукраїнські настрої. Окремо підкреслюється співпраця Служби зовнішньої розвідки України з європейськими партнерами та попередження щодо підозрілих пропозицій швидко заробити гроші.
Kuo skiriasi pranešimai
Українська розвідка прямо пов'язує пожежу в Брашові та ширшу кампанію диверсій із мережами, якими керують російські спецслужби. Москва традиційно заперечує формування агенттурних мереж для гібридних операцій в Європейському Союзі, тому твердження про причетність Росії залишаються спірними у висвітленні джерел.
Kontekstas
Вербування, за повідомленнями української розвідки, охоплює бідних, осіб з тимчасово окупованих територій, людей із кримінальним минулим і підлітків, які шукають легких грошей. Початкові завдання можуть зводитися до фотографування об'єкта або наклеювання stickers, після чого з'являються ризикованіші доручення. Виконавцям можуть не платити або не розкривати справжнього замовника; згодом над ними можуть застосувати шантаж. Українська розвідка радить обережно ставитися до нових контактів, які пропонують швидкі заробітки, обіцяють розв'язати фінансові проблеми, запитують персональну інформацію або вимагають секретності, і звертатися по правову допомогу до органів правоохорони країни перебування чи українських дипломатичних місій.