Pirmoji trijale šalių Ukraina–JAV–Rusija derybos Abu Dabyje baigėsi konstruktyviai
Lapkričio 10 d. Abu Dabyje įvyko pirmoji tokio formato trijale šalių Ukraina–JAV–Rusija derybų diena. Per tas buvo aptariami humanitariniai žingsniai, karprisonių išlaisvinimas, garantijos Ukrainai, eskalacijos mažinimas ir europobrežnes saugumo architektūra. Per pirmąjį ratą pranešta apie susitarimą įgyvendinti didelį karprisonių mainų; derybos tęsėsi lapkričio 11 d.
Pagrindiniai faktai
- Pirmoji trijale šalių Ukraina–JAV–Rusija derybų diena įvyko lapkričio 10 d. Abu Dabyje; derybos buvo numatytos lapkričio 10–11 d.
- SША organizavo derybas, o Jungtiniai Arabijos Emiratai pateikė vietą.
- Ukrainos delegacijai vadovavo Vladas Umerovas (Рустем Умєров); jїчствуют Kyrylo Budanovas, Serhij Kyslycja, Vadym Skibytskyj ir Davyd Arachamija.
- Amerikos delegaciją atstovavo Steveas Witkoffas (Стів Віткофф) ir Jaredas Kuskneris (Джаред Кушнер), Rusijos – Volodymyr Medynskyj (Владимир Мединський).
- Per pirmąjį ratą pranešta, kad Ukraina ir Rusija susitarė įgyvendinti didelį karprisonių mainų.
- ES ir NATO atstovai dalyvavo atskirose koordinacijos konsultacijose su Ukraina ir JAV, bet del Rusijos prieštaravimo nedalyvavo pagrindinių derybų vietoje.
- Ukrainos prioritetai: bojų nutraukimas, patikimos pokario saugumo garantijos, ekonominis atkūrimas ir vystymas bei humanitariniai žingsniai.
Kodėl tai svarbu
Tai buvo pirmoji tokio formato trijale šalių susitikimas nuo 2026 m. vasario, todėl derybos rodė atnaujintą aukšto lygio diplomatiją po ilgos pertraukos. Per pirmąjį ratą pranešta apie susitarimą dėl didelio karprisonių mainų, todėl jau susidaryta konkretus humanitarinis rezultatas. Diskusijos taip pat susiejo garantijų Ukrainai turinį, jų ilgalaikio veikimo pagrindus ir priemones, kurios neleistų agresijai pasikartoti. Ukraina ir jos partneriai siekia platesnio daugiašalio formato, o Rusija atmetė Europos atstovų tiesioginį dalyvavimą pagrindiniuose derybose.
Kas nutiko
Lapkričio 10 d. Abu Dabyje prasidėjo trijale šalių Ukraina–JAV–Rusija derybos. Pirmiausia ukrainiets delegacija susitiko su Europos ir JAV partneriais atskirose koordinacijos konsultacijose, o tada įvyko derybos su rusiate delegacija. JAV organizołyba, o JAE pateikė vietą. Ukraina pateikė delegaciją galvai Vladas Umerovas, JAV – Steveas Witkoffas ir Jaredas Kuskneris, Rusiją – Volodymyr Medynskyj. Per pirmąjį dieną aptarta humanitarinių žingsnių būtinybė ir galimi parametrai, o karprisonių išlaisvinimas pavadintas Ukrainos prioritetu. Taip pat aptartos saugumo garantijų Ukrainai зміст, деескалационные шаги та майбутня архітектура європейської безпеки. За повідомленнями, сторони досяглися домовленості про масштабний обмін полоненими найближчим часом; другий раунд було заплановано на 11 листопада.
Kaip apie tai rašo Ukrainos šaltiniai
Українські джерела наголошували на пріоритетах Києва: припинення бойових дій, надійні післявоєнні гарантії безпеки, економічне відновлення та гуманітарні заходи. Перший день оцінювали як конструктивний і змістовий, наголошуючи, що будь-які домовленості мають поважати суверенітет, територіальну цілісність і право України самостійно ухвалювати рішення. Окремо застерігали про ризик поступок з боку США, сумнів у виконанні американських гарантій та небажання віддавати Донбас замість справжніх гарантій. Українська позиція: спочатку припинити війну на нинішніх лініях, а вже потім обговорювати нову безпекову архітектуру.
Kaip apie tai rašo tarptautiniai šaltiniai
Міжнародне висвітлення зосереджувалося на посередницькій ролі США, участі європейських і НАТО посадовців та перспективі переходу до ширшого багатостороннього формату. Найчіткішим результатом першого дня називали обмін полоненими, а гарантії безпеки, деескалацію та архітектуру європейської безпеки — ключовими змістовими питаннями. Окремо описували запропоновані США ідеї щодо санкцій, гарантій, територіальних домовленостей та енергетичних ринків, а також європейський і український спротив кільком із них. Російські заяви наголошували, що Москва не прийме негайного припинення вогню без чітких безпекових параметрів, але готова підтримувати контакти з США, Україною та Європою.
Kuo skiriasi pranešimai
Головна розбіжність стосувалася порядку дій: Україна і Європа вимагали негайно припинити вогонь до обговорення нової архітектури європейської безпеки, а Росія відкинула негайне перемир’я без визначених параметрів безпеки та наполягала спочатку сформувати архітектуру. Друга суперечка стосувалася участі Європи: Росія заперечувала пряму участь європейських представників у головних переговорах, тоді як США й Україна домагалися ширшого формату за участю європейських держав. Третя — зміст американських ідей: Вашингтон розглядав зміну адміністративних меж Донецької та Луганської областей, щоб Росія могла заявити про повний контроль, і пропонував відновлення доступу Росії до європейських енергетичних ринків. Україна відкинула ці пропозиції. Також українські учасники сумнівалися, що Дональд Трамп виконає можливі американські гарантії, тоді як американські переговорники вважали, що Путін міг би погодитися на гарантії за аналогією до статей 4 або 5 НАТО.
Kontekstas
Перед трьохсторонніми переговорами Україна провела окремі консультації з представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО, Єврокомісії та Європейської ради; до зустрічі долучилися Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Росія заперечувала безпосередню участь європейців у головному переговорному залі, тому європейські делегації вели координацію окремо. Україна і Європа наполягали, що бойові дії мають припинитися перед обговоренням нової безпекової архітектури. Адміністрація США, за повідомленнями, розглядала послаблення санкцій, американські гарантії безпеки, зміну адміністративних меж в Донецькій і Луганській областях та повернення Росії на європейські енергетичні ринки, але домовленостей щодо цих пропозицій досягнуто не було. Пропозиція повернути Росію на європейський енергетичний ринок суперечить законодавству ЄС.