Ukraina pirmą kartą pagavo į nelaisvę Indonezijos piliečių, kuris kovojo Rusijos pusėje
Ukrainos pajėgos pirmą kartą pagavo 49 metų Sukamto Ajoką, indonezietį iš Blitaro miesto Javos saloje, kuris buvo įtrauktas į Rusijos armiją. Vyras atvyko į Rusiją tikėdamasis gauti statybos darbą, tačiau dokumentas buvo susietas su Rusijos gynybos ministerija, o jis buvo siųstas į šturmą Zaporižžja regione. Po ukrainiškų bezpilotnikų smūgu jis опинився на українській стороні та потрапив у полон.
Pagrindiniai faktai
- Сукамто Айок, 49 років, родом із міста Блітар на острові Ява, став першим індонезійським військовослужбовцем, взятим українськими військами в полон на боці Росії.
- Документ, який він підписав як будівельний контракт, виявився договором із Міністерством оборони Росії.
- Айока розподілили до 39-ї окремої мотострілецької бригади Росії та відправили на штурм у напрямку Запоріжжя.
- Після невдалого штурму група потрапила під удар українських дронів, після чого Айок згодом вийшов на українські позиції.
- Російські військові насильно нанесли Айоку татуювання з ідентифікаційним номером на грудях.
- Індонезія звернулася до Росії з проханням припинити вербування її громадян до російської армії або інших військових посад.
- За повідомленнями, за перші дев’ять місяців 2026 року Росія завербувала близько 283 громадян Індонезії, тоді як за попередні три роки — не більше десяти.
Kodėl tai svarbu
A案例 bylos parodo, kaip Rusijos pajėgoms įtraukiami užsieniečiai, įskaitant asmenis, kurie buvo apgauti Žadėta darbo kontraktu. Indonezija oficialiai paprašė Rusijos nutraukti savo piliečių verbavimą, o šalies teisėsaugai atskleido žmogaus prekybos tinklą, naudojusį socialinius tinklus ir pokalbių programas. Pranešimai rodo, kad 2026 metais Rusijos užsieniečių verbavimo mastas smarkiai padidėjo, o tai siejama su dideliais rusų karių netekimais.
Kas nutiko
Sukamto Ajokas atvyko į Maskvą 2026 m. birželio 22 d. po to, kai buvęs klasės draugas pasiūlė darbą pagal „statybos kontraktą“. Vėliau paaiškėjo, kad pasirašytas dokumentas buvo susietas su Rusijos gynybos ministerija. Aijokas sužinojo tikrąjį susitarimo prigimį birželio 30 d., kai kartu su 12 kitų žmonių buvo vežamas į okupuotą Donecką. Jis buvo priskirtas 39-ajai atskirajai motorizuotai šautuvų brigadai, o po nesėkmingo pabėgimo iš bendrabučio jam buvo priverstinai įrašytas tūkstančio identifikacinis numeris ant krūtinės. Після цього іноземців разом з іншими іноземцями відправили на штурм Запорізької області без підготовки до бою. Під час атаки українських дронів група була розбита; Айок кілька днів перебував у розгубленому стані, а потім вийшов на українські позиції та був взятий у полон.
Kaip apie tai rašo Ukrainos šaltiniai
Українські джерела наголошують, що це перший індонезійський військовослужбовець, якого українські війська взяли в полон на боці Росії. Вони розповідають про приховану суть контракту, примусове татуювання, відправлення на штурм у напрямку Запоріжжя та удар українських дронів, що дозволив полоненому потрапити на українську територію. Окремою темою є домовленість про доступ індонезійського консула до Айока та звернення Індонезії до Росії.
Kaip apie tai rašo tarptautiniai šaltiniai
Міжнародне висвітлення зосереджується на реакції Індонезії, викритті мережі торгівлі людьми, яка вербувала громадян через соцмережі та месенджери, і на ширшому зростанні іноземного вербування до Російської армії. Окремий наголос робиться на тому, що(indonesiйських громадян заманювали обіцянками високооплачуваної роботи в логістиці, прикордонній охороні та оборонному будівництві, а згодом примушували підписувати контракти на службу найманцями.
Kuo skiriasi pranešimai
Оцінки кількості завербованих індонезійців дещо відрізняються за часовим зрізом: за перші дев’ять місяців 2026 року називали близько 283 осіб, а на момент полонення — 292 людини. Ці дані стосуються різних періодів і не дають підстави вважати їх прямою суперечністю.
Kontekstas
Документи свідчать про розширення вербувальницьких мереж, які діяли через соцмережі та месенджери. Вони обіцяли потенційним учасникам високооплачувану роботу в логістиці, прикордонній охороні та оборонному будівництві, після прибуття до Росії змушували людей підписувати контракти на службу найманцями, а деяких відправляли до зон бойових дій. Кенійська розвідка повідомляла, що до російської армії заманювали понад тисячу кенійців, а Росія також вербувала громадян Уганди та Південної Африки.