Lietuvos prezidentas atmetė Rusijos reikalavimą išvesti NATO karius iš Rytų Europos šalių
Lietuvos prezidentas Gitanas Nausėda atmetė Rusijos reikalavimą išvesti NATO karius iš Rytų Europos šalių. Jis pareiškė, kad esama Europos saugumo architektūra, побудована NATO pagrindu, turi likti nepakitusi, o Europos lyderiai nepriims Rusijos sąlygų. Nausėda taip pat skeptiškai vertino greito karo pabaigos perspektyvas.
Pagrindiniai faktai
- Nausėda atmetė Rusijos reikalavimą išvesti NATO karius iš Rytų Europos šalių.
- Rusijos reikalavimas pirmą kartą buvo pateiktas 2021 m. pabaigoje.
- Rusija pergyvendavo per D. Kusto Vaitkoffo ir J. Kushnerio vizitą Maskvoje 2026 m. lapkričio 12 d.
- Nausėda teigė, kad Europos saugumo architektūra, pagrįsta NATO, turi likti nepakitusi.
- Pasiruošusių derybų sąlyga yra Rusijos įsipareigojimas nutraukti ugnį.
- Nausėda ne виключає, že Maskva намагатиметься затягувати переговори.
Kodėl tai svarbu
ginčas susijęs su Rusijos siūlymu pakeisti Europos saugumo architektūrą ir sumažinti NATO jėgų buvimą Rytų flanke. Rusijos atmetimas parodo, kad Europos lyderiai mažai tikisi priimti šią sąlygą, kuri pateikiama kartu su diskusijomis apie karo baigimą Ukrainoje. Nausėdos pozicija taip pat pabrėžia, kadMaskva gali naudoti pergovybas vilčiai ir pratęsti agresiją.
Kas nutiko
Lietuvos prezidentas Gitanas Nausėda atmetė Rusijos reikalavimą išvesti NATO karius iš Rytų Europos šalių. Jis teigė, kad Europos saugumo architektūra, kurią iš esmės formavo NATO kaip transatlantinė kolektyvinės saugumo organizacija, neturi būti keičiama ir kad neturėtų būти „sfer впливу“. Науседа вважає, що жоден європейський лідер не погодиться на цю вимогу. Водночас він висловив скепсис щодо швидкого припинення бойових дій, припускаючи, що Москва намагатиметься затягувати переговори. Науседа вважає, що Росія може використовувати переговорний процес для виграшу часу та продовження агресії, і називає припинення вогню головною умовою мирних переговорів.
Kaip apie tai rašo Ukrainos šaltiniai
Українські медіа зосереджуються на Наусєдині відмові від російської вимоги, його оцінці, що європейські лідери не погодяться на виведення військ, і попередженні про можливість затягування переговорів та продовження війни через них. Водночас у матеріалах порушено питання про представництво Європи на переговорах.
Kontekstas
Росія вперше висунула вимогу вивести війська НАТО зі східноєвропейських країн наприкінці 2021 року, а під час переговорів про завершення війни в Україні закликала переглянути архітектуру європейської безпеки. МЗС Росії запропонувало нову модель, у межах якої Москва пропонувала укласти угоди про ненапад із державами-членами НАТО. 12 листопада 2026 року до Москви прибули спеціальні посланники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер, щоб провести переговори з російським правителем. За повідомленнями медіа, США попросили Росію подати нову пропозицію щодо майбутньої угоди про безпеку з Європою, яка передбачала б кроки Росії для послаблення напруженості. Вимогу щодо східного флангу НАТО планували розглянути на саміті Європейської політичної спільноти та неформальному засіданні Європейської ради в Дубліні.