Buvęsnis UkRAINos generalinis prokuroras Krawchenko apkaltino planuojamas smurtines akcijas Austrijoje
Buvęsnis UkRAINos generalinis prokuroras Ruslanas Krawchenko pareiškė „Telegram“, kad rugsėjį į Austriją buvo pasiųsta grupė asmenų, kurie turėjo atlikti prieš ją neteisėtas smurtines akcijas. Krawchenko teigė, kad apie tai jį informavo vadovai, ir priskyrė šiems veiksmams pareigūnų bei Prezydūros biuro vaidmenį, tačiau pateikė jokių įrodymų. NAK ir SAP šiuos kaltinimus paneigė, pavadinę jo pareišką bandymu užsitikrinti apsaugą šalyje, kurioje jis apsigyveno.
Pagrindiniai faktai
- Ruslanas Krawchenko pareišką apie planuojamas smurtines akcijas paskelbė „Telegram“ 2026 m. spalio 28 d.
- Jis teigė, kad rugsėjį į Austriją pasiųsta grupė turėjo atlikti prieš ją neteisėtas smurtines akcijas.
- Krawchenko teigė, kad grupę pasiųsti prašė NAK ir SAP vadovai, o įsakymai atėjo iš Prezydūros biuro, tačiau nežinojo, kas konkrečiai juos davė.
- Jis nurodė du GUR-o „Artan“ padalinio karininkus, kuriuos Austrijoje sulaikė spalio 8 d., bei jų vadą Viktorą Torkotjuką, buvusį Austrijoje jų sulaikymo metu.
- Autstrijos pareigūnai nepatvirtino Krawchenko tapatinimo ir nepateikė įrodymų dėl jo teiginių apie GUR ir NAK.
- NAK ir SAP paneigė savo dalyvavimą bei pavadino Krawchenko pareišką bandymu užsitikrinti apsaugą užsienyje.
- „Ukrainian Pravda“ žurnalistą Mykhailo Tkacha ir operatorių Yaroslava Bondarenka sulaikė Vienoje spalio 8 d. renkant informaciją apie Krawchenko; kitą dieną juos paleido, o įtarimas špiongavimu nepasitvirtino.
Kodėl tai svarbu
Krawchenko pareiškama пов’язує можливі насильницькі дії з НАБУ, САП, ГУР та Офісом президента, тобто з інституціями, що безпосередньо впливають на антикорупційне правосуддя. Водночас його твердження не підкріплені доказами, а НАБУ і САП їх заперечили. Австрійське розслідування щодо чотирьох українців залишається незавершеним, а сам Кравченко досі перебуває за кордоном після операції «Карфаген».
Kas nutiko
28 жовтня колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко оприлюднив у Telegram заяву, що у вересні йому стало відомо про направлення слідом за ним до Австрії групи осіб, яка мала вчинити щодо нього протиправні насильницькі дії. За його словами, керівники НАБУ та САП просили відправити цю групу до Австрії, а накази їй надходили з Офісу президента. Водночас Кравченко заявив, що не має достовірної інформації про те, хто саме віддавав наказ, і не уточнив, про які дії йшлося.
Кравченко ідентифікував двох затриманих в Австрії осіб як військовослужбовців ГУР із підрозділу «Артан», заявив, що один із них раніше працював у підрозділі зовнішнього спостереження НАБУ, а командир Віктор Торкотюк перебував в Австрії під час затримання підлеглих. За словами Кравченка, Торкотюку за виконання наказів пообіцяли посаду, але не уточнили яку. Австрійські правоохоронці не назвали особи двох затриманих чоловіків і не надали доказів належності затриманих до ГУР чи НАБУ.
Кравченко також згадав журналіста «Української правди» Михайла Ткача та оператора Ярослава Бондаренка, яких у Відні затримали 8 жовтня під час редакційного завдання з пошуку Кравченка. Журналістів звільнили наступного дня, а австрійська прокуратура визнала, що вони не мають стосунку до раніше затриманих українців, і що підозра у шпигунстві щодо Ткача не підтвердилася. Кравченко вимагає правової оцінки їхньої присутності в Монако й Відні та залишив це питання європейським правоохоронцям. Щодо НАБУ, САП та Офісу президента він доказів не навів.
Kaip apie tai rašo Ukrainos šaltiniai
Українські медіа зосереджуються на заяві Кравченка в соцмережах, його поясненні перебування за кордоном, реакції НАБУ, САП та Офісу генерального прокурора, а також на контексті операції «Карфаген». Значна увага приділяється ГУР і статусі австрійського розслідування. Поряд із твердженнями Кравченка в матеріалах прямо зазначається, що він не надав доказів, а обвинувачені інституції заперечили причетність.
Kuo skiriasi pranešimai
Кравченко стверджує, що керівники НАБУ та САП просили відправити групу до Австрії, а накази їй надходили з Офісу президента. НАБУ і САП повністю заперечують свою причетність і називають заяву спробою колишнього генерального прокурора забезпечити собі захист у державі перебування. Окремо є розбіжність щодо особи двох затриманих в Австрії чоловіків: Кравченко назвав їх військовослужбовцями ГУР, але австрійські правоохоронці не ідентифікували затриманих і не надали доказів їхньої приналежності до ГУР чи НАБУ.
Kontekstas
Кравченко залишив Україну в ніч на 14 вересня, посилаючись на п’ятиденне відрядження до Парижа для участі у слуханнях під егідою ПАРЄ щодо українських дітей. Однак його не було у списку учасників цих слухань, а відрядження завершилося 18 вересня. Після цього він не повернувся до роботи й не пояснив, чому залишився за кордоном. 7 вересня Кравченко подав у відставку, 15 вересня Верховна Рада підтримала її 317 голосами, і того самого дня президент Володимир Зеленський звільнив його з посади генерального прокурора; формально Кравченко залишався прокурором Офісу генерального прокурора.
Контекстом для цієї заяви є операція «Карфаген», яку НАБУ і САП оголосили 4 вересня. Вона стосувалася ймовірної злочинної організації в Офісі генерального прокурора, яка прикривала шахрайські кол-центри; слідство вважає організатором заступника голови одного з департаментів Офісу генерального прокурора Сергія Кропиву, якого взяли під варту із заставою 120 млн грн. Австрійське розслідування стосувалося чотирьох українських громадян, затриманих за підозрою у шпигунстві.