Petropavlivskos Borščiagivoje kilo dėl tariamų žiaurų „Ažovo“ karysų atveju – keturi hospitalizuoti
2026 m. lapkričio 2 d. netoli Kijevo, Petropavlivskos Borščiagivkos kaime, kilo konfliktas prie privataus namo, kuris buvo laikomas laikina Nacionalinės gvardijos dislokacijos vieta. Incidentas įsipliesė po socialiniuose tinkluose paskelbtų nepatvirtintų teiginių apie laikomus įkaito ir žiaurų. Keturiems kariams, anksčiau savo autorizuotai palikusioms dalį, prireikė medicinos pagalbos, jie buvo hospitalizuoti; oficialios tarnybos pradėjo tyrimą ir paskelbė, kad asmenys bus išvesti iš pastato.
Pagrindiniai faktai
- 2026 m. lapkričio 2 d. kilo konfliktas prie privataus namo Petropavlivskos Borščiagivkos kaime, netoli Kijevo.
- Namas buvo laikinas 3121-osios Nacionalinės gvardijos karių dalies, priklausiančios 1-ajam „Ažovo“ korpusui, dislokacijos taškas.
- Keturi savo dalį savo iniciatyva palikę kariams, turėjusiems traumų, prireikė pagalbos; jie buvo išvežti į Nacionalinės gvardijos medicinos centrą.
- Policija ir Nacionalinė gvardija nepatvirtino teiginių apie net 40 įkaitų, civilių nelaisvę arba žmogžudystę.
- Dėl incidento pradėtas tyrimas; DBR iškovo baudžiamąjį procesą dėl galimo pareigūnų galios viršijimo, o jei bus nustatyti pažeidimai – gali būti taikoma atsakomybė.
- „Ažovo“ korpuso vadas incidentą pavadino informacine provokacija, diskredituojančia ukrainiečius karius ir atitinkančia Rusijos interesams.
- Karių buvo nuprašoma išlaikyti telefonai, o jų perskirstymas buvo pagrįstas galimu pagrindinio objekto vietos išsiaiškinimu.
Kodėl tai svarbu
Incidentas parodė, kaip nepatvirtinti socialinių tinklų įrašai gali greitai destabilizuoti javнийystę, заважити робai ligoninių evakuacijai ir поставити під сумнів умови мобілізації та утримання військовослужбовців. Частина офіційних повідомлень суперечили одна одній щодо кількості людей у будинку, їхнього стану та наявності постраждалих, тому незалежна перевірка умов перебування мала встановити факти. Водночас Національна гвардія заявила про розосередження військовослужбовців і припинення використання приватної будівлі, оскільки скупчення 200–300 осіб у помітному місці створює загрозу російського ракетного удару.
Kas nutiko
2 листопада 2026 року Petropavlivskos Borščiagivkos kaime, netoli Kijevo, prie privataus namo susirko vietos gyventojai ir žmonės, kurie, remdamiesi socialiniuose tinkluose распространяемими твердженнями, вимагали випустити людей з приміщення. Після відмови натовп заблокував роботу об'єкта та спробував несанкціоновано проникнути всередину. У протистоянні кидали каміння, розбивали вікна й паркан, застосовували газ, димові шашки та петарди, а також намагалися перевернути автобус Нацгвардії. Ввечері на місце прибув Офіс Президента. Чотирьом військовослужбовцям, яких раніше затримали після самовільного залишення частини і які мали травми, надали медичну допомогу та доправили до госпіталю або медичного центру Нацгвардії. Всередині також виявили 14-річного хлопця, який сказав, що прийшов з друзями; Кирило Буданов допоміг йому зв'язатися із сестрою і домовився, щоб родичі забрали його додому. Після приїзду Буданова людей з приміщення почали виводити. Нацгвардія призначила службове розслідування, ДБР та Офіс Військового омбудсмана долучилися до перевірки. ДБР також відкрило кримінальне провадження за частиною 5 статті 426-1 Кримінального кодексу України щодо перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень. Жінку, яка представилася медикинею, і водія швидкої допомоги затримали за статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України.
Kaip apie tai rašo Ukrainos šaltiniai
Українські джерела зосереджують увагу на системі мобілізації та тимчасових пунктах дислокації. Будинок використовувався для оформлення мобілізованих, перевірок і подальшого відправлення до навчального центру; там також перебували військовослужбовці, повернуті після самовільного залишення частини. Командування Нацгвардії, Офіс військового омбудсмана та правоохоронці наголошували, що це військовослужбовці, а не цивільні заручники, і що ніхто не загинув. Окремий інформаційний фокус стосувався жінки, яка викликала реакцію, представившись лікарем та власницею «Мед-престиж», хоча компанія з 2023 року не працювала, а прибулий автомобіль швидкої допомоги було продано 2024 року. СБУ та командування «Азову» назвали події спланованою провокацією, метою якої було викрасти одного військовослужбовця та створити суспільний резонанс.
Kuo skiriasi pranešimai
Кількість людей у будинку оцінювали по-різному: за ранніми повідомленнями правоохоронців, там був один чоловік, жінка, що представилася лікарем, назвала приблизно 25–30 осіб, а командир Нацгвардії — 18 військовослужбовців. Кирило Буданов назвав 14 людей. Офіційні заяви спочатку заперечували наявність постраждалих, але пізніше визнали, що четверо військовослужбовців мали травми й були госпіталізовані; медичні свідчення про важкі травми та перелом хребта не підтверджено офіційно. Позиціїalso різнилися щодо статусу приватного будинку: Нацгвардія описувала його як частину військового об'єкта, а поліція стверджувала, що це не військовий об'єкт. Розмір натовпу оцінювали приблизно від 50 до 100 осіб.
Kontekstas
Приватний будинок слугував тимчасовим пунктом дислокації та обробки мобілізованих: там оформлювали документи, проводили перевірки й групами відправляли до навчального центру. Частина військовослужбовців, затриманих після самовільного залишення частини, очікувала розподілу до інших частин та подальшого проходження служби. До звістки про конфлікт у соцмережах уже поширювалися неперевірені твердження про озброєних людей, які нібито утримували близько 40 осіб у підвалі, частина яких перебувала у важкому стані, і не пускали до них медиків. Нацгвардія та поліція заперечили незаконне утримання і загибель громадянина та закликали користуватися офіційними джерелами.