Daugybė netoli „Azovo“ kazų dislokacijos punkto: sulaikymas,(DBR) tyrimas ir kaltinimai dėl neteisėto sulaikymo
Lapkričio 2 d. vakare netoli privataus namo Petropavlivskos Boroščiagivkos kaime (Kijevo regionas) kilo konfliktas tarp civilių ir Nacionalinės gvardijos karys. Konfliktui įsiliepus socialiniuose tinklais skleisti nepagrįsti kaltinimai apie nelegalių sulaikymą. Lapkričio 3 d. DBR (Valstybės tyrimų biuras) pradėjo baudžiamąjį persekimą pagal KKK 426-1 straipsnio 5 dalį, o�keldamas atsakomybęs ribas. Policija ir Nacionalinė gvardija paneigė informaciją apie apie 40 įkalintų asmenų, kankinimą ir žuvusį asmenį; keturiems kariams, turėjusiems sužalojimų, buvo suteikta medicinos pagalba.
Pagrindiniai faktai
- Konfliktas kilo 2026 m. lapkričio 2 d. vakare netoli privataus namo, kuris buvo laikomas laikina dislokacijos vieta.
- Namą kaip laikiną dislokacijos punktą naudojo 3121-oji Nacionalinės gvardijos karinis dalinys, pavaldus 1-ajam „Azovo“ korpusui.
- Patalpoje buvo mobilizuotų asmenų, laukiančių išsiuntimo į mokymo centrus, ir karių, повернутиų po savavolnės tarnybos vietos palikimo.
- Policija ir Nacionalinė gvardija nepatvirtino informacijos apie apie 40 įkalintų asmenų, kankinimą ar žuvusį asmenį.
- Per konfliktą nukentavo policijos automobiliai ir Nacionalinės gvardijos autobusas; girdėjos šūviai, keturiems kariams suteikta medicinos pagalba dėl sužalojimų.
- Lapkričio 3 d. DBR pradėjo baudžiamąjį persekimą dėl pareigūnų galios viršijimo; procesą vykdo specializuota prokuratūra.
- Prie namo susirinko apie 100 žmonių, kurie bandė patekti vidun, laužė vartus, langus ir tvorą, mėtė akmenis, petardas ir dūmines šauntas.
Kodėl tai svarbu
Incidentas atskleidė klausimus apie tai, ar teisėta buvo laikyti karius dislokacijos punkte ir kokiomis sąlygomis jie ten buvo. Sužalojimus patyrė keturi kariškiai, buvo sugadinti policijos transporto priemonės ir Nacionalinės gvardijos autobusas. Teisėsaugomos tikrina visų dalyvių veiksmus, įskaitant galimą prievartą karių atžvilgiu ir užpuolimus prieš dislokacijos punктą. Konфлікт і супутні онлайн-твердження стали темою занепокоєння щодо внутрішньої довіри, інформаційної безпеки та підозр у російському використанні внутрішніх конфліктів.
Kas nutiko
Увечері 2 листопада 2026 року в селі Петропавлівська Борщагівка Київської області біля приватного будинку виник конфлікт між цивільними та військовослужбовцями. Будинок використовувався як тимчасовий пункт дислокації військової частини №3121 Національної гвардії, підпорядкованої 1-му корпусу НГУ «Азов». У пункті дислокації перебували мобілізовані, яких готували до направлення у навчальні центри, і військовослужбовці, повернуті після самовільного залишення частини.
Конфлікт виник після того, як у соціальних мережах поширилися твердження про нібито незаконне утримання в підвалі близько 40 осіб, катування та загибель однієї людини. Біля будинку зібралося близько сотні людей, які намагалися потрапити всередину. Натовп ламав ворота, вікна та паркан, кидав каміння, димові шашки й петарди, а також намагався перевернути автобус Нацгвардії. Під час конфлікту пролунали постріли, були пошкоджені службові автомобілі поліції та автобус Нацгвардії; четверо військовослужбовців з травмами доправили до медичного закладу.
Поліція Київської області та Нацгвардія заявили, що інформація про незаконне утримання людей та загибель одного з них не відповідає дійсності. Правоохоронці затримали жінку, яка викликала поліцію та поширила твердження про утримання людей: за даними Буданова, вона прибула на автомобілі швидкої допомоги в медичній формі, а разом із водієм щонайменше за три доби до конфлікту проводила розвідку об'єкта. У її телефоні виявили фотографії та листування, зокрема з Telegram-каналами, які згодом масово поширювали інформацію про подію; мотив її дій залишався предметом з'ясування.
3 листопада ДБР відкрило кримінальне провадження за ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України. Слідчі перевіряють законність дій усіх причетних, правові підстави та умови перебування військовослужбовців у будинку, повідомлення про можливий примус, а також причини й перебіг конфлікту. Процесуальне керівництво здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону. Нацгвардія та МВС призначили службові розслідування, Офіс військового омбудсмана та Служба безпеки України долучилися до з'ясування обставин. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець надіслав правоохоронним органам запити щодо перевірки обставин і правової оцінки дій усіх учасників.
Kaip apie tai rašo Ukrainos šaltiniai
Українські джерела переважно зосереджуються на офіційних розслідуваннях, правовому статусі перебування військовослужбовців у пункті дислокації та обставинах травм чотирьох військових. Окремо наголошується, що повідомлення про близько 40 заручників, катування та загибель людини не підтвердилися. Посадовці відкидають самосуд і неперевірені звинувачення, натомість виступають за розслідування на основі встановлених фактів. Частина джерел також наголошує на версіях про російський вплив або сплановану російську операцію, але зазначає, що такі твердження не були остаточно підтверджені.
Kuo skiriasi pranešimai
Джерела не збігаються щодо кількості людей у будівлі: у частини матеріалів повідомлялося про 14 осіб, в інших — про 22 військовослужбовців, зокрема четвертьох, повернутих після самовільного залишення частини. Також різняться оцінки пошкоджень автобуса Нацгвардії: одні повідомляють про спробу його перевернути, інші — про вандалізм або руйнування. Обидві версії збережено без остаточного висновку.
Kontekstas
Приватний будинок використовувався як тимчасовий пункт дислокації військової частини №3121 Нацгвардії, підпорядкованої 1-му корпусу «Азов». За повідомленнями, у пункті перебували мобілізовані, очікували на базову загальновійськову підготовку, і військовослужбовці, повернуті після самовільного залишення частини. Серед них були захисники Маріуполя та «Азовсталі», які пройшли російський полон і повернулися до строю.
Валентина Молода викликала поліцію та поширювала відомості про нібито незаконне утримання людей, представившись лікаркою приватної швидкої допомоги та власницею клініки «Мед-престиж». За даними журналістів, ця клініка не працює з 2023 року, а карета швидкої допомоги, яка прибула на місце, була продана у 2024 році; нові власники не мали права використовувати назву та логотипи «Мед-престиж». Мотив дій жінки залишається нез'ясованим.