h.ua

Paskelbta

Kanados premjeras atmetė Rusijos reikalavimui sumažinti NATO kariuomenę Europoje

Kanados premjeras Markas Karnis pareiškė, kad Europos saugumo architektūrą turi nustatyti laisva Europa ir NATO, o ne Rusija ir perrašytos Minskos sutartys. Jis atmetė Maskvos reikalavimą grąžinti NATO karinį buvimą iki 1997 metų lygio. Estijos premjeras Kristenas Mihalas paklausimą pavadino „psichologiniais žaidimais“, o ES užsieniečių reikalų vyriausiosios atstovės Kaja Kallas ragino pirmiausia siekti ugnies nutraukimo.

Pagrindiniai faktai

  • Rusijos delegacija per 2026 m. lapkričio 10–11 d. Abū Dabyje pateiktame dokumente вимагала повернути NATO військову присутність до 1997 року рівня.
  • Це означало б вивести сили НАТО з Естонії, Латвії, Литви, Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі, Болгарії, Румунії, Словенії, Хорватії, Албанії, Чорногорії, Північної Македонії, Швеції та Фінляндії.
  • Latvijoje dislokuoti 2500 kanados kariųomenės asmenų, o Kanada vadovauja tarptautinei brigadai.
  • Kanados premjeras Markas Karnis teigė, kad Kanada niekada nepaliks kitų NATO narių.
  • Estijos premjeras Kristenas Mihalas pavadino Rusijos pastaruosius bandymus peržiūrėti Europos saugumo sistemą „psichologiniais žaidimais“.
  • ES užsieniečių reikalų vyriausiosios atstovės Kaja Kallas запропонувала послідовність: припинення вогню, мирна угода, а згодом — обговорення ширшої архітектури безпеки.
  • Росіяни вважають, що новою моделлю мають стати система часів холодної війни та очолюваного СРСР Варшавського блоку.

Kodėl tai svarbu

Пропозиції Росії щодо європейської системи безпеки можуть спричинити скорочення військових сил НАТО в багатьох країнах Європи та змінити параметри запропонованого врегулювання війни в Україні. Канадська присутність у Латвії та очолювання багатонаціональної бригади показують, що союзники готові підтримувати колективну оборону, а не погоджуватися на російські вимоги. Відповідь Канади та Естонії фактично перетворює питання про європейську безпеку на частину дискусії про майбутнє України.

Kas nutiko

Під час переговорів в Абу-Дабі 10–11 листопада російська делегація, за інформацією The New York Times, передала документ із вимогою повернути військову присутність НАТО до рівня 1997 року. Мова йшла про виведення сил Альянсу з 17 європейських країн. Канади, очолювана прем'єр-міністром Марком Карні, відкинула цю вимогу. Карні заявив, що безпекову архітектуру вільної Європи визначатимуть самі країни Європи та НАТО, а не Росія, і запевнив, що Канада ніколи не залишить інших членів Альянсу.

У Латвії дислоковані 2500 канадських військових, а Канада очолює багатонаціональну бригаду. Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал назвав російські спроби переглянути систему безпеки «психологічними іграми».

Паралельно Кая Каллас, висока представниця ЄС із закордонних справ, запропонувала розглядати питання безпеки після припинення вогню та укладення мирної угоди. За її словами, чинна система безпеки Європи спирається на Гельсінський заключний акт і Будапештський меморандум, які підписала також Росія, але Москва не виконує їхніх положень.

Kaip apie tai rašo Ukrainos šaltiniai

Українські медіа наголошують на безпековому значенні для України пропозицій Росії та пов'язують зміни до європейської системи безпеки з переговорами про завершення війни. Вимога Москви скоротити війська НАТО в Балтії та Польщі розглядається як спроба змінити параметри майбутнього безпекового порядку, від якого залежатиме і Україна. Пропозиція Каллас створює дипломатичний контрапункт: спочатку припинення вогню й мирна угода, лише потім — ширші безпекові домовленості.

Kaip apie tai rašo tarptautiniai šaltiniai

Канадські та естонські чиновники наголошують на солідарності НАТО, відмові від російських вимог і безперервності чинного європейського безпекового порядку. Міжнародний контекст доповнюють канадська військова присутність і командування бригадою в Латвії, історія терміна «санітарний кордон», запропонованого Жоржем Клемансо 1919 року щодо колишньої Російської імперії, та повідомлення про прагнення Москви відновити модель часів холодної війни та Варшавського блоку.

Kontekstas

Чинна система безпеки Європи спирається на Гельсінський заключний акт і Будапештський меморандум, які підписала й Росія. Водночас Москва пропонує зміни до цієї системи як частину пакета домовленостей для врегулювання війни в Україні, а російська делегація на переговорах в Абу-Дабі вимагала повернути присутність НАТО до рівня 1997 року. У Гельсінкому заключному акті зазначено про неприпустимість застосування сили для зміни кордонів, тож за Каллас ухвалення цих документів РФ не означає виконання взятих зобов'язань.