Lietuvos pilietinės organizacijos ir žiniaskaita ragina nepriimti naujojo Civilinio kodekso projekto
Lietuvos pilietinės organizacijos ir žiniaskaita paragino Ukrainos Aukščiausiąją Radą nepriimti naujojo Civilinio kodekso №15150 projekto nei antruoju skaitymu, nei galutiniu sprendimu. Jie siūlo atnaujinti civilinę teisę atskirais teisės aktais arba suderintomis pakeitimais esamame kodekse, taip pat atlikti nepriklausomą teisinę ekspertizę. Peticija prieš projektą per parą surinko daugiau kaip 25 tūkst. parašų, o ją galiausiai palaikė daugiau nei 29 tūkst. piliečių.
Pagrindiniai faktai
- Daugiau kaip 40 pilietinių organizacijų ir žiniaskaitos priemonių pasmerkė projektą №15150.
- Peticija surinko reikalingas 25 tūkst. parašų mažiau nei per parą, o galiausiai gavo daugiau nei 29 tūkst. parašų.
- Ukrainos Aukščiausioji Rada palaikė projektą pirmame skaityme 2026 m. balandžio 28 d.
- Organizacijos įspėja dėl rizikų laisvei kalbėti, privatumui, moterų, vaikų ir LGBTĮ+ asmenų teisiams.
- Devintosios knygos nuostatos gali susilpninti žemės, miškų, pakrantės, saugomų teritorijų ir kultūros pam’ятników apsaugą.
- Рада Європи заявила, що новий Цивільний кодекс України має низку недоліків, які потрібно усунути.
- Міжнародний інститут преси закликав Верховну Раду виключити з проєкту положення, які створюють ризик для журналістських розслідувань і свободи слова.
Kodėl tai svarbu
Projekto visusогідна заміна чинного Цивільного кодексу може вплинути на свободу слова, приватність, рівність, захист власності та стабільність правовідносин. Повна заміна кодексу також може поставити під сумнів усталені правові висновки, спричинити суперечності в судовій практиці та збільшити тривалість розгляду спорів. Питання стосується не лише зміни окремих норм, а й того, як Україна оновлює цивільне законодавство та наближає його до європейських стандартів.
Kas nutiko
Понад 40 громадських організацій та медіа закликали Верховну Раду не ухвалювати проєкт №15150 у другому читанні та в цілому й припинити просування документа у запропонованому форматі. Проєкт було внесено до парламенту головою Русланом Стефанчуком, який також є одним із його ініціаторів. 28 квітня 2026 року Верховна Рада підтримала проєкт у першому читанні. Організації та медіа вважають, що чинний кодекс, який застосовується понад 22 роки, усе ще є надійною правовою основою, і пропонують модернізацію через окремі законопроєкти або взаємоузгоджені блоки змін. Водночас вони закликали провести незалежну правову експертизу запропонованих змін і ширше залучити суддів, правників, науковців та громадські організації.
Kaip apie tai rašo Ukrainos šaltiniai
Українське інформаційне тло зосереджує увагу на заклику громадських організацій і медіа, а також на парламентських процедурах, необхідних для зміни або модернізації цивільного законодавства. Значна увага приділяється усталеній судовій практиці навколо чинного кодексу та ризику її порушення через повну заміну. Серед проблемних питав названо свободу слова, приватність, права жінок, дітей і ЛГБТІ+ людей, захист власності, публічну власність і положення про охорону довкілля.
Kaip apie tai rašo tarptautiniai šaltiniai
Міжнародні організації оцінюють документ як зовнішній об’єкт критики. Рада Європи вказала на недоліки, які необхідно усунути, а Міжнародний інститут преси закликав виключити положення, здатні загрожувати журналістським розслідуванням і свободі слова. Академічнеcritique також стосується відповідності екологічних положень проєкту загальноприйнятим міжнародним, національним і європейським правовим стандартам.
Kontekstas
Чинний Цивільний кодекс України застосовується понад 22 роки. За цей час суди сформували значний масив практики, на який спираються громадяни, бізнес, адвокати та держава. Підписанти заяви підтримують модернізацію цивільного законодавства та його наближення до європейських стандартів, але наполягають на залученні суддів, правників, науковців, громадських організацій та інших зацікавлених сторін. Верховний Суд застерігає, що формування сталої практики застосування спірних нововведень може потребувати багатьох років.