Suomijos ir Norvegijos vadovai kalbino Putiną, įteikė Želenskio siuntas
Suomijos prezidentas Alexanderas Stubbas ir Norvegijos premjeras Jonasas Gahr Støre 90 minučių kalbino su Vladimiru Putinu, ragindami jį nutraukti karą. Pokalbis, inicijuotas Ukrainaus prašymu, atvertė tiesioginį komunikacijos kanalą ir jo metu buvo perduoti du Želenskio siuntos apie galimą susitikimą bei deeskalacijos priemones.
Pagrindiniai faktai
- Rytojaus 27 dieną Alexanderas Stubbas ir Jonasas Gahr Støre 90 minučių kalbino su Vladimiru Putinu.
- Pokalbis buvo inicijuotas Ukrainaus prašymu, kad būtų atvertas komunikacijos kanalas.
- Europos vadovai perdavė Putinui dvi Želenskio siuntas: dėl galimo lyderių susitikimo ir deeskalacijos priemonių.
- Želenskio siuntos siūlė aptarti teritorinius ir saugumo klausimus, taip pat įvesti ugnies nutraukimą energetikoje, užtikrinti maisto saugumą, apsikeisti įkalais ir apsaugoti infrastruktūrą.
- Stubbas ir Støre paklausė Putino apie Rusijos pasiruošimą trišalėms deryboms Abū Dabyje.
- Suomija ir Norvegija pasakė Putinui, kad nepritaria Rusijos „šešėlinio laivyno“ veiklos Baltijos jūroje.
- Stubbas įvertino pokalbį kaip pasitikėjimo kūrimo žingsnį, o ne kaip tiesioginį taikos artėjimą.
Kodėl tai svarbu
Pokalbis atvertė tiesioginį komunikacijos kanalą tarp Ukrainaus, Rusijos ir ES šalių, kurios palaiko Kyjivą. Europos vadovai perdavė Putinui Želenskio siuntas ir patikrino, ar Rusija rimtai ruošiasi deryboms Abū Dabyje. Kartu pokalbis neleido manyti, kad jis jau artino taiką: Stubbas назвав його довіros kūrimo žingsniu. Finskijos ir Norvegijos pozicija parodė, kad jų palaikymas Ukraina nėra neutralumas, o vykdantys savo saugumo interesus Baltijos jūroje.
Kas nutiko
Spalio 27 dieną Suomijos prezidentas Alexanderas Stubbas ir Norvegijos premjeras Jonasas Gahr Støre 90 minučių kalbino su Putinu. Pokalbis vyko Ukrainaus prašymu ir turėjo atverti tiesioginį komunikacijos kanalą. Europos vadovai perdavė Putinui dvi Volodymyro Želenskio siuntas: dėl galimos dvipusės lyderių susitikimo su Rusijos prezidentu teritorijos ir saugumo klausimais bei dėl konkrečių deeskalacijos žingsnių. Jie taip pat paklausė Putino apie Rusijos pasiruošimą trišalėms deryboms Abū Dabyje, дели est le 10 листопада, і заявили, що їхні країни не схвалюють російського «тіньового флоту» в Балтійському морі.
Stubbas наголосив, що Фінляндія не є посередником і повністю підтримує Україну. На його оцінку, розмова була відвертою і діловою, хоча Путін виклав свою позицію щодо анексії Криму, війни на сході України та Стамбульських переговорів. Стубб не побачив у розмові прямого кроку до миру, але назвав її кроком до створення довіри.
Kaip apie tai rašo Ukrainos šaltiniai
Українські матеріали наголошують, що саме Україна ініціювала розмову та передала через фінляндського і норвезького лідерів дві пропозиції Зеленського. Особлива увага приділяється обміну полоненими, припиненню ударів по енергетичній інфраструктурі, відновленню безпеки цивільного судноплавства в Чорному морі та ширшим питанням безпеки України і Європи. Оцінка Зеленського, що Россия серйозно налаштована на зустріч переговорних груп в Абу-Дабі, є його власним висновком після розмови.
Kaip apie tai rašo tarptautiniai šaltiniai
Міжнародний контекст зосереджує увагу на прямому контакті Путіна з підтримуваними Києвом європейськими лідерами та на його значенні для довіри. Фінляндія і Норвегія розглядають цю розмову як потрібну для власної безпекової політики сусідів Росії, а також наголошують на своїй неприйнятті російського «тіньового флоту» в Балтійському морі. Стубб та Стьоре закликали Путіна зупинити війну, але за їхньою оцінкою, розмова ще не дала результатів.
Kuo skiriasi pranešimai
Александер Стубб заперечив повідомлення Financial Times, що Путін майже весь час розповідав європейським лідерам про історичні першопричини конфлікту з Україною. Частина інших матеріалів повторювала це твердження, хоча сам Стубб описав розмову як відверту й ділкову, а Йонас Гхар Стьоре попросив Financial Times виправити статтю.
Kontekstas
Тристороння зустріч представників України, Росії та США в Абу-Дабі запланована на 10 листопада. Її мета — оцінити, наскільки реально досягти угоди про припинення вогню. Українська переговорна команда намагалася розширити обговорення умов завершення війни та перейти від вузьких територіальних вимог Москви до системи безпеки України і Європи. Європейські країни наполягають на обов’язковій участі у фінальних переговорах.