Lietuvos bankas neparėmia kriptovaliutų rinkos reguliavimo įstatymo projekto
Lietuvos bankas pareiškė, kad negali remti įstatymo projekto Nr. 10225-d dėl virtualiųjų vertų rinko reguliavimo jo dabartinėje redakcijoje. Bankas ragino deputatus dokumentą доопрацюoti, o profilio komitetas rekomendavo jį priimti antruoju skaitymu ir iš esmės.
Pagrindiniai faktai
- Lietuvos bankas atmetė paramą įstatymo projekto Nr. 10225-d dabantinei redakcijai.
- Finansų, mokesčių ir muitinės politikos komitetas rekomendavo priimti projektą antruoju skaitymu ir iš esmės.
- Pagrindiniai banko apribojimai susiję su užsieniečių tokenais, nelygiais reguliavimo reikalavimais ir rinkos dalyvių autorizacijos taisyklėmis.
- Projekte nėra aiškiai nustatytos operatorių skaičiaus ribos pirmiesiems penkeriems metams.
- Projektas numato pradžios datą 2026 m. liepos 1 d.
- Asmenų, investavusių į virtualiusius vertus iki įstatymo įsigaliojimo, prieaugis galėtų būti apmokestintas 5% PVM norma iki 2028 m. pabaigos.
- Antruoju skaitymu planuojama balsuoti lapkričio mėnesį.
Kodėl tai svarbu
Lietuvos banko pozicija gali paskatinti deputatus keisti projektą перед antruoju skaitymu. Įstatymas nustatys užsieniečių virtualiųjų vertų leidimo, rinkos dalyvių autorizacijos ir fizinių asmenų investicijų apmokestinimo taisykles. Šie klausimai yra susiję su Pinigų emitento suverenitetu, finansiniu stabilumu, mokėjimo infrastruktūra ir konkurencija rinkoje. Kadangi įstatymas turi įsigalioti 2026 m. liepos 1 d., jo положення ще можуть змінюватися до завершення парламентського процесу.
Kas nutiko
Lietuvos bankas paskelbė, kad negali remti įstatymo projekto Nr. 10225-d apie virtualiųjų vertų rinko reguliavimą esamoje redakcijoje. Bankas teigia, kad projekte neatsispindeda kelios esminės susitarimai, pasiekti dirbant su dokumentu.
Bank назвал три основных риска. Первый — неконтролируемый допуск иностранных токенов, которые могут выполнять функции электронных денег, но не подпадают под регулирование и надзор в странах эмиссии. По мнению НБУ, это может угрожать монетарному суверенитету, эффективности монетарной политики, платежной инфраструктуре и финансовой стабильности. Второй риск — регуляторные пробелы и неравные требования, позволяющие иностранным активам обходить правила для аналогичных украинских активов. Третий — риск монополизации и коррупционных злоупотреблений при авторизации участников рынка.
НБУ требует получить полномочия оценивать риски иностранных токенов и при необходимости ограничивать их обращение, обеспечить равные правила допуска и прозрачные процедуры авторизации операторов. Ранее НБУ допускал отсутствие количественных ограничений для операторов, отвечающих установленным требованиям, но впоследствии согласился на предложение НКЦПФР разрешить на первом этапе работу трех юридических лиц, отобранных по результатам конкурса. В финальной редакции, однако, четкое ограничение количества операторов на первые пять лет отсутствует.
Профільний комітет Верховної Ради 4 листопада підтримав проект до другого читання: за рішення проголосували 20 членів комітету. Законопроєкт має набути чинності 1 липня 2027 року та встановлює оподаткування прибутку фізичних осіб від операцій з віртуальними активами за ставкою ПДФО. Для активів, придбаних до набрання законопроєктом чинності, передбачено перехідний період до кінця 2028 року зі ставкою ПДФО 5%.
Kaip apie tai rašo Ukrainos šaltiniai
Українські джерела зосереджуються на позиції НБУ щодо трьох ключових ризиків: неконтрольованого допуску іноземних токенів, регуляторних прогалин та загроз монополізації й корупційних зловживань. Вони також повідомляють про критику відсутності чіткої кількості операторів на перші п'ять років і про вимогу НБУ встановити прозорі правила авторизації. Окремо висвітлюється процедурний контекст: профільний комітет рекомендував підтримати документ, але НБУ оприлюднив свою позицію напередодні другого читання.
Kontekstas
Профільний комітет Верховної Ради рекомендував ухвалити законопроєкт № 10225-д у другому читанні та в цілому. Законопроєкт розподіляє регуляторні повноваження між НБУ та НКЦПФР і передбачає оподаткування прибутку фізичних осіб від операцій з віртуальними активами за ставкою ПДФО. На першому етапі НБУ погодився з обмеженням кількості операторів трьома юридичними особами, визначеними за результатами конкурсу. НБУ підтримує легалізацію ринку віртуальних активів за європейським регламентом MiCA та рекомендаціями МВФ.